Житейские истории


Украинская Баннерная Сеть


Офіційний сайт Артемівської міської ради



Договір довічного утримання


Автор статьи О. ЛАПІНА.
Дата публикации 16 февраля 2011 года

«- Що таке договір довічного утримання, та як його укласти?
Олена, м. Артемівськ.»

Поняття та основні моменти укладення та розірвання договору довічного утримання визначені у главі 57 «Довічне утримання (догляд)» Цивільного кодексу України. Стаття 744 Цивільного кодексу України визначає поняття договору довічного утримання. За цим договором одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір довічного утримання укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання, за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.
Ст. 746 Цивільного кодексу України визначає сторони в договорі довічного утримання. Відчужувачем у договорі довічного утримання може бути фізична особа, незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем у договорі довічного утримання може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання на праві спільної сумісної власності. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов’язок перед відчужувачем є солідарним.
Договір довічного утримання може бути укладений відчужувачем також і на користь третьої особи.
Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної власності, договір довічного утримання може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.
Ст. 749 визначає обов’язки набувача за договором довічного утримання. У договорі довічного утримання можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов’язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності. Набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
Набувач може бути зобов’язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом в будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання. У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.
Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.
На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.
Згідно зі ст. 755 Цивільного кодексу України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу набувача.
Договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача. Ст. 756 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки розірвання договору довічного утримання. У разі розірвання договору довічного утримання, у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
У разі розірвання договору, у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.
Обов’язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.
Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання припиняється.



Сегодня 15.11.2019

Пользовательского поиска


Будет полезно


Архив выпусков

ноября 2019
ПНВТСРЧТПТСБВС
123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Разделы выпуска